Люксембург та Швеція - високорозвинені країни Європи

Реферат: Люксембург та Швеція - високорозвинені країни Європи

ЛЮКСЕМБУРГ1 - центр «ділового» туризму

Територія та географічне положення. Королівство Люксембург — маленька держава в Західній Європі. Офіційна назва — Велике Герцогство Люксембург. Територія країни за площею в десять разів менша за такі області України, як Донецька або Луганська. На півночі й заході держава межує з Бельгією (1), на сході — із Німеччиною (2), на півдні — із Францією (3). Загальна довжина кордонів — 359 км.

Природа. Північна частина Люксембургу має піднесений рельєф: тут проходять відроги Арденн і Рейнських Сланцевих гір заввишки 400—500 м. Рельєф південної частини є більш положистим, більша її територія зайнята горбкуватою рівниною Гутланд, що є північно-східним продовженням Паризького басейну з родовищами залізної руди.

Клімат королівства помірний, перехідний від морського до континентального. Кількість опадів — 750—800 мм на рік. Добре зволоження забезпечує живлення річкам, які утворюють густу розгалужену мережу. Головні річки — Мозель та її притоки Зауер, Сюр. Близько 1/3 території, переважно на півночі, укривають густі ліси. На рівнинних ділянках — листяні, у горах — хвойні. У долинах річок розміщені сади й виноградники. Незважаючи на високе господарське освоєння території, у лісах країни живуть олені, зайці, лиси, білки й велика кількість птахів.

Історичний розвиток. У І ст. до н. є. територія сучасного Люксембургу була населена кельтським плем'ям треверів. За часів Священної Римської імперії вона входила до складу провінції Бельгіка-Прима, а за раннього Середньовіччя — до складу Франкського королівства Герцогство Люксембург утворилося в 963 р.у династія Люксем-бурґів править країною з 1060 р. Розташування держави в центрі Європи, на воєнно-стратегічних шляхах, провокувало постійні завоювання його територій. Воно перебувало під владою Бургундії, Іспанії, Австрії. У 1815 р. за рішенням Віденського конгресу було утворено номінально незалежне Велике Герцогство Люксембурзьке в складі Німецького союзу й в особистій унії з Нідерландами. Сучасні кордони держави були встановлені в 1839 р. Після ліквідації Німецького союзу на Лондонській конференції 1867 р. за участю Росії, Великої Британії, Австрії, Пруссії та Франції Люксембург був оголошений «довічно нейтральною» та .суверенною державою. Але незважаючи на це, територія Люксембургу була окупована німецькими військами під час Першої і Другої світових війн. У 1946 р. Велике герцогство ввійшло в митний союз із Нідерландами й Бельгією — Бенілюкс. Відмовившись у 1948 р. від політики нейтралітету, Люксембург став членом-засновником ЄС, членом НАТО й зараз відіграє важливу роль у європейській політиці співробітництва й інтеграції.

Сучасний Люксембург — конституційна монархія. Голова держави — великий герцог. Із 1964 р. при владі перебуває великий герцог Люксембурзький Жан. Законодавча влада здійснюється великим герцогом і парламентом — Палатою депутатів, що складається із 60 депутатів, яких обирають терміном на п'ять років.

Населення. У герцогстві Люксембург найвищий рівень життя серед держав Європи. Люксембуржці складають близько 70 % жителів країни, інші — іноземці: німці, бельгійці, італійці, португальці, французи, поляки. У Люксембурзі три державні мови — люксембурзька, французька, німецька. Причому французька мова переважає в урядових закладах, німецька — у ділових колах і пресі, а в побуті більша частина населення використовує люксембурзьку мову, що, входить до західної групи німецьких мов. Жителів Люксембургу можна заслужено назвати поліглотами: крім трьох названих мов, багато хто володіє ще й англійською. Більшість люксембуржців (97 %) за віросповіданням — католики. Усі громадяни країни користуються високими соціальними гарантіями й безкоштовним медичним обслуговуванням. Для Люксембургу характерна майже повна відсутність безробіття.

Приватну й державну освіту з 8—9-річним терміном навчання можна здобути в обов'язкових елементарних (початкових) школах, середніх школах — 6—7-річних ліцеях. Вищих навчальних закладів у країні немає, однак створені спеціальні Університетські курси (1—2 роки навчання), випускники яких можуть уступати на другий курс закордонних університетів.

Частка міського населення в Люксембурзі — 93 %. Це один із найвищих показників у світі. У. місті Люксембург — столиці держави й найбільшому місті країни — проживають близько 79,8 тис. осіб.

У місті розташовані Міжнародний фінансовий центр, Національна бібліотека, Школа мистецтв і ремесел. Серед визначних пам'яток столиці слід відзначити Готичний собор Нотр-Дам (XVII ст.) і ренесансний Палац юстиції (XVI ст.), капелу Сен-Кірен (VI та XVI ст.), ґотичну церкву Сен-Мішель (XVI ст.), численні мости через річку Мозель. Крім того, у столиці розташовані національний музей і муніципальний театр.'

Іншими великими за розмірами містами є Еш-Сюр-Альзет (25 тис. осіб), Діфферданж (16 тис. осіб), Дюделанж (16 тис. осіб).

Господарство. Герцогство Люксембург — високорозвинена індустріальна країна, великий фінансовий центр. За показником ВВП на душу населення країна посідає перше місце у світі Основу промисловості складає чорна металургія. За виплавкою сталі з розрахунку на душу населення Люксембург посідає перше місце у світі. З інших галузей найбільш розвинені хімічна (шлакові добрива), харчова, машинобудування, виробництво скла й алюмінію. Сільське господарство є високомеханізованим і високорентабельним. Воно засноване на родинних фермах. Основними галузями є м'ясо-мо-лочне тваринництво й зерново-кормове рослинництво. Країна також славиться своїми мозельськими винами.

Люксембург — важливий, фінансовий центр Західної Європи, у країні більше ніж 200 банків, включаючи Європейський інвестиційний банк — міжурядову кредитну організацію ЄС, де зосереджено близько 10 % активів усього євровалютного ринку. Низькі податки стимулюють розміщення численних відділень іноземних банків на території держави.

Люксембург також є центром так званого «ділового» туризму. У столиці розташовані інститути ЄС, Європейський суд і секретаріат Європейського парламенту. Ці організації й численні банки є центрами ділової активності Європи.

Швеція