Литва та процеси розширення ЄС

2. Позиція країни що до кожної наступної хвилі розширення

2004рік - П'яте розширення ЄС (Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина). 2004-го року відбулося п’яте і досі найбільше розширення Європейського союзу. 1-го травня до цієї організації приєдналися Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина та Кіпр.

У ніч на перше травня 2004 року на кордонах від Мальти до Польщі панував святковий настрій. На мосту через Одер, який поєднує Німеччину й Польщу, радісно танцювали люди. Це був особливий день. «Сьогодні постає нова Європа, новий простір миру. Сьогодні ввечері виникає Європа, яка для всіх нас означає майбутнє»,- заявив тодішній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер.

2007рік-Шосте розширення ЄС (Болгарія, Румунія).

25 квітня 2005 року Румунія і Болгарія підписують договори про вступ,поширюючи число членів. Литва позитивно ставиться до кожної хвилі розширення ЄС.

3. Сучасне бачення подальших процесів розширення ЄС

Варто зазначити, що Україна не розчарована процесами, які відбуваються в Європі, у тому числі тими, які супроводжують ратифікацію Конституційного договору Євросоюзу.

ЄС, який продовжує існування в нинішніх, доконституційних рамках, існує і розвивається, і його привабливість в очах країн-претендентів на вступ не зменшується.

До заслуг архітекторів Євросоюзу можна віднести зроблені ними два принципово важливі рішення. Перше - абсолютно вірно був зроблений вибір фундаменту для загальноєвропейської домівки - демократія, повага до прав людини, верховенство права, свобода ЗМІ - тобто все те, що ми звично називаємо загальноєвропейськими цінностями. І друге - була правильно розроблена стратегія будівництва ЄС. Маю на увазі, що Європейський Союз, на відміну від деяких інших міжнародних проектів, утворюється у відповідності до законів логіки - спочатку фундамент, далі стіни и лише потім - дах.

Важливо відзначити, що при створенні ЄС ніде не були порушені принципи демократії. Адже теоретично існувала можливість відмови від проведення всенародних референдумів, або, принаймні, спокуса підкорегувати їх результати. Однак цього не сталося, що зайвий раз засвідчило, що в Європі думка народу є не абстракцією, а цілком дієвим важелем впливу на рішення, що їх приймають політичні еліти. ЄС лишає за собою право визначати момент, коли він буде готовий прийняти нових членів. Євросоюз надає фінансову й консультаційну підтримку країнам-претендентам на вступ до організації.

Громадяни країн, які входять до ЄС, можуть вільно пересуватися в межах Європейського Союзу, а також брати участь у навчальних і дослідницьких проектах ЄС. Крім того, Євросоюз активно виступає проти тероризму, бере активну участь у проектах захисту навколишнього середовища та науково-дослідній роботі.

Кожна країна ЄС має визначену кількість голосів, які можуть бути використані для голосування того чи іншого рішення, що приймається Радою Міністрів Європейського парламенту. Представники кожної країни також обирають певну кількість членів парламенту. Ця кількість зазвичай залежить від кількості населення країни. Діяльність Європейського Союзу заснована на принципі, за яким жодна держава-учасниця не може бути примушена до будь-яких дій без її згоди. Якщо рішення ЄС приймаються більшістю, то вони мають декларативний характер. Для того, щоб рішення мали обов’язковий характер, необхідно одноголосна підтримка. Розширення ЄС може привести до загострення конкуренції між українськими виробниками й підприємствами нових членів ЄС на єдиному ринку Євросоюзу. Але це торкнеться переважно підприємств сектора чорної металургії. Однак цей вплив може бути обмеженим - у зв'язку із прийняттям членами ЄС європейських соціальних стандартів і норм захисту навколишнього середовища. Україна може навіть підсилити свої конкурентні переваги в секторах, особливо чутливих до конкуренції по цінових параметрах товарів, - адже в нових країнах - членах Євросоюзу підвищиться вартість виробництва. Це створює стимули до перенесення окремих більше простих виробництв на територію України. Але навряд чи подібний розвиток можна віднести до сприятливого з погляду довгострокової стратегії України. Розширення ЄС активізує просування своїх виробників на ринки третіх країн, отже, можна прогнозувати посилення тиску в плані відкриття українського ринку. Розширення Європейського Союзу виведе його на перше місце як ринок збуту українських товарів і на друге - як джерело українського імпорту. Це значить, що динаміка економічних процесів у ЄС буде досить помітно впливати на економічний стан України, з огляду на високий рівень відкритості її економіки. Високий ступінь впливу зажадає нових підходів до розробки й реалізації економічної політики, з урахуванням тенденцій розвитку світових господарських зв'язків у цілому й економічній кон'юнктурі в Європі зокрема.

У зв'язку з розширенням ЄС, для України стає актуальним рішення питання про поліпшення режиму торгівлі з ЄС у цілому. Зокрема - про надання Україні статусу країни з ринковою економікою в повному обсязі (а не тільки в рамках антидемпінгових розслідувань). У перспективі засобом дозволу багатьох проблем може стати висновок угоди про вільну торгівлю між Україною і ЄС, що передбачено діючою Угодою про партнерство й співробітництво.

11 грудня 2004 року, у ході Шостого спільного засідання комітету "Україна - Європейський Союз" у Києві був підписаний т.зв. Позиційний документ, у якому, зокрема, говориться, що пряме сусідство з ЄС буде сприяти: посиленню ролі України для ЄС, зокрема, у сфері загальної зовнішньої й оборонної політики Євросоюзу, а також підвищенню зацікавленості ЄС у посиленні безпеки границь України й посилення ролі України у рішенні Придністровської проблеми. Також у документі говориться, що після свого розширення Євросоюз стане найбільш значним ринком збуту українських товарів і джерелом росту й розширення спектра українського імпорту. При цьому загальне зниження середньозваженого тарифу, а також введення єдиної системи торговельних правил і адміністративних процедур у результаті розширення ЄС зіграє позитивну роль для українських експортерів. Також будуть створені максимально сприятливі умови для інтеграції українських енергетичних, транспортних і телекомунікаційних мереж у загальноєвропейську інфраструктуру. Крім того, Україна очікує припливу іноземних інвестицій і розвитку транспортної мережі в прикордонних районах.