Героїчна оборона Севастополя

Реферат: Героїчна оборона Севастополя

Реферат

На тему: "Героїчна оборона Севастополя"

Виконала:

Учениця 11-А класу

Лукашова Анастасія

План

1.      Підготовка і провал плану швидкого опанування Севастополем

2.      Перший штурм Севастополя

3.      Другий штурм Севастополя

4.      Третій штурм Севастополя

Висновок

Перелік використаної літератури

1. Підготовка і провал плану швидкого опанування Севастополем

(30 жовтня 1941 г.- 4 липня 1942 р.)

Операція по захвату Севастополя отримала кодове найменування "Лов осетра" (Störfang). 24 вересня німецькі війська силами двох піхотних дивізій за підтримки артилерії і авіації перейшли в наступ на Перекопському перешийку. 26 вересня їм удалося прорватися через Турецький вал і опанувати містом Армянськ. До 30-го вересня радянські війська відійшли до Ішуньських позицій, де відбили спроби німців розвинути наступ. Манштейн відмовився відподальшого просування. За німецькими даними в результаті боїв було захоплено 135 знарядь, 112 танків і 10 тисяч пленних.

18 жовтня 11-а німецька армія силами трьох дивізій почала наступ на Ішуньські позиції. Їх обороняли частини 9-го стрілецького корпусу за допомогою берегових батарей і окремих підрозділів Чорноморського Флоту. Протягом 5 днів продовжувалися важкі бої, в яких німці поступово тіснили радянські війська. 24 жовтня прибулі частини Приморської Армії нанесли контрудар і два дні вели з ворогом люту зустрічну битву. Проте 26 жовтня Манштейн ввів на стику армій дві свіжі піхотні дивізії і 28 жовтня прорвав оборону. Частини Червоної Армії відійшли до Севастополя, Керчі і частково розсіялися в гористій місцевості. Спроба відступаючих радянських військ закріпитися на Керченському півострові виявилася безуспішною. Залишки Червоної армії не змогли утриматися в Криму і до 16 листопада були евакуйовані на Таманський півострів. Приморська армія у складі п'яти стрілецьких і трьох кавалерійських дивізій відійшла до Севастополя.

До середини жовтня з Одеси була перекинута Приморська армія. Таким чином, радянські війська стали налічувати 12 стрілецьких і 4 кавалерійських дивізії. В той же час, німці змогли виділити для захвату Криму 11-у армію у складі 7 піхотних дивізій і румунського гірського корпусу з двох бригад.

22 червня 1941 р. о 3 годині 15 хвилин Севастополь піддався нальоту фашистської авіації.

Першою завдала удару по фашистських літаках зенітно-артилерійська батарея Чорноморського флоту N 74, якою командував лейтенант І.Г.Козовник. Услід за нею відкрили вогонь 76, 80, 78 і 75-я батареї і успішно відобразили перший наліт фашистів. В кінці жовтня радянське командування вирішило підсилити гарнізон Севастополя силами Приморської армії (командувач — генерал-майор І. Е. Петров), що доти захищали Одесу.

16 жовтня оборона Одеси була припинена і Приморська армія була морем перекинута в Севастополь.

За рішенням міських організацій, штабу Чорноморського флоту воїни гарнізону і севастопольці в стислі терміни, до 1 листопада 1941 р., звели довкола Севастополя три рубежі оборони: тиловий, головний і передовий з дотами, дзотами і іншими оборонними спорудами. Цю роботу очолював інженерний відділ флоту, керований військовим інженером 1 рангу В.Г.Парамоновим.

23 жовтня 1941 р. за рішенням Кримського обкому ВКП(б) в Севастополі був створений надзвичайний орган влади - Міський комітет оборони, до якого увійшли перший секретар міськкому партії Б.А.Борісов (голова комітету), голова міськвиконкому В.П.Ефремов, начальник гарнізону контр-адмірал Г.В.Жуков (незабаром його змінив генерал-майор берегової служби П.А.Моргунов), начальник місцевої протиповітряної оборони В.І.Кулібаба і начальник міського відділу НКВД К.П.Нефедов.

29 жовтня 1941 р. в Севастополі було введено облогове положення. 30 жовтня першого удару по моторизованій колоні 11-ої німецької армії генерала Манштейна завдала 54-я берегова батарея Чорноморського флоту під командуванням лейтенанта І.І.Заїки. Артилеристи три дні вели безперервні запеклі бої з насідаючими фашистами. Майже одночасно з артилеристами в бій вступили частини морської піхоти, сформовані з курсантів військово-морського училища і матросів бойових кораблів і берегових частин флоту, при підтримці берегових і зенітно-артилерійських батарей.

Для оборони Севастополя 4 листопада був створений Севастопольський оборонний район (СОР). Севастопольський оборонний район (СОР) на початок Великої Вітчизняної війни був одним з самих укріплених місць в світі. Споруди СОР включали десятки укріплених гарматних позицій, мінні поля та ін. У систему оборони входили також дві так звані "бронебашенні батареї" (ББ), або форту, озброєних артилерією крупного калібру. Форти ББ-30 (командир — Р. А. Александер) і ББ-35 (командир — А. Я.Лєщенко) були озброєні зброєю калібра 305 мм, знятою з лінкора "Імператриця Марія".

На флангах оборонного району розташовувалися найпотужніші в Севастополі берегові батареї: № 30 — в районі села Любимівка, в гирлі річки Бельбек № 35 — в районі мису Херсонес, що отримали у німців назву "Максим Горький I" і "Максим Горький II". Кожна батарея мала по чотири 305-мм зброї, розміщених в 2-гарматних броньованих баштах (стінки — 305 мм, дах — 203 мм). Дві баштові установки батареї були цілим підземним містечком, укритим товстим шаром бетону. Об'єм бетонних робіт лише на одній батареї приблизно дорівнював об'єму робіт при будівництві Дніпрогесу. Довкола кожної башти розташовувалися 2 знарядних і 2 зарядних льохи. У кожному розміщувалося 201 знаряд, в зарядному — 402 напівзаряди. У підбаштовому приміщенні була рейкова залізниця з ручними вагонетками, в яких боєприпаси доставлялися до заряднику. Підйом боєприпасу, заряджання, наведення здійснювалося за допомогою електроприводів. Розрахунок однієї башти складався з 54 чоловік.

Для зручності управління військами СОР було роздільне на 4 сектори, очолили які дослідні командири дивізій - П.Г.Новіков, І.А.Ласькин, Т.К.Коломієц, В.Ф.Воробйов.